Ти вихована дитина?

Мета. Вчити  дітей, що значить бути вихованим. Прищеплювати правила свідомої поведінки. Викликати прагнення бути вихованим, ввічливим в різних життєвих ситуаціях. Вчити правильно спілкуватися з однокласниками, старшими і молодшими.

Працювати над розвитком мовлення та мислення. Учити доводити свою думку.

Обладнання.  Малюнки.

                       

 План і хід виховної роботи

1.     Оголошення теми і завдань.

-                Дорогі діти! Тема сьогоднішньої виховної години «Ти вихована дитина?»  Перш  ніж ви дасте відповідь на це питання, давайте розберемося: що ж таке вихованість?  Яку людину можна назвати вихованою?

(Відповіді дітей) 

-Отже, вихованість – це уміння поводити себе. Бути вихованою людиною – значить уміти жити серед людей. Треба дотримуватись правил, які склалися у стосунках між людьми за багато років. Одні з них записані  як закони, інші – як правила поведінки. Це неписані закони, але коли їх не дотримуватися, то при цьому теж порушуються певні права людей.

Вихована людина постійно контролює себе, завжди оцінює свої вчинки, адже за поведінкою ми судимо про людину. Одні вчинки ми схвалюємо, інші – засуджуємо.

v 2. – Давайте, діти, розглянемо кілька ситуацій, проаналізуємо їх.

Послухайте оповідання В.Левановського «Апельсин».

Вулицею йшла бабуся. Апельсини в сумці несла. Йшла і раптом спіткнулася і апельсини розсипалися. Добре, що якраз десятирічний хлопчик Юрчик нагодився. Він підтримав бабусю і допоміг зібрати апельсини.  Звісно, гостинець за те отримав – великий жовтогарячий фрукт. Аж слинка в Юрчика потекла. Тільки зайшов за ріг будинку, аж  тут  товариш  його біжить – Кеша.

-Ого, який великий апельсин! Може, почастуєш?

-Почастую, - охоче відповів Юрчик. – Але не тебе, а свою молодшу сестричку!

-Молодець, Юро! – похвалив його Кеша і побіг собі далі.

Юра подивився Кеші услід і … з’їв апельсин.

Прийшов додому, похвалився, як бабусі допоміг, як апельсин за це отримав.

-А де ж той апельсин? – спитала шестирічна сестричка Юля.

-А я з другом Кешею поділився. Йому половина і мені половина, як у пісні співається.

-Молодець, братику! – похвалила його Юля і від радості навіть у долоньки заплескала.

«Ще б пак не молодець, -  подумав Юра про себе, - як ловко викрутився!»

Та весело йому не стало. Швидше нуднувато: і апельсин був завеликий для одного і ще щось «гризло».

-То який хлопчик Юрчик : вихований чи ні?

-А що «гризло» хлопчика?

-Як ви думаєте, Юрчик виправиться?

-Що можна йому порадити?

v - В поняття «вихованість» входить багато складових. Одна з них – ввічливість. Які слова ввічливості ви знаєте?

-Але чи робить людину ввічливою саме використання цих слів? Прослухайте два вірші і зробіть висновок.

            Чемний Вася

Є хлопчина в нашім класі

На прозвання «Чемний Вася».

Потягнув за косу Люду.

-Вибач, - каже, - більш не буду.

Коридором біг Серьога.

Він йому підставив ногу.

Той упав, а чемний Вася

Каже «Вибач» бідоласі.

Олівець узявши в Ніни,

Поламав його і кинув.

Каже: - Вибач, більш не буду!

І штовхнув у спину Люду.

Тут своє чарівне слово

Мав промовити він знову

Та не встиг: якраз Серьожа

Теж йому підставив ногу.

Вася впав і вибив зуба.

А Серьожа: - Вибач, любий!

             Чемний Тиміш

Подзвонив по телефону

Якось другові Антону

Пізно ввечері Тиміш.

-Ти, - питає, - ще не спиш?

-Ще не сплю, та вже лягаю, -

Друг Антон відповідає.

За годину спав Антон.

Знов задзенькав телефон.

Трубку взяв Антонів тато,

Довелося сина звати.

Знов на проводі Тиміш.

-Ти, - питає,- ще не спиш?

-Сплю! Чому ти дзвониш вдруге? –

Запитав Антон у друга.

-Ти пробач, - сказав Тиміш, -

Я ж не знав, що ти вже спиш.

-А ти що хотів сказани?

-Надобраніч побажати!

А тепер скажіть мені:

Чемний був Тиміш чи ні?

-Чому «ввічливі» слова не зробили цих хлопців вихованими?

v    Висновок-Про вихованість людини можна судити по тому, як вона спілкується з іншими людьми. Чи зважає на них, чи думає тільки про себе.